***

Живуть на світі люди
З серцями, наче сонце
Тепла в них повні груди,
Любов у кожнім кроці.

Живуть на світі люди
З серцями, як цеглини,
Злоби в них повні груди,
Отрута там полинна

Добро ми сіймо всюди
З дитячими серцями,
Тоді гаразд все буде
Журба, як лід розтане.

Не кидаймось словами
Важкими, як каміння,
Всякчас буде із нами
Творця благословення.


Рецензии