Ми кажем "дякуєм" батькам
Ми намагаємось любити
Але не має сенсу там
Слова пусті на вітер крити
Давно забуті,вже не любі
Давно покинуті батьки
Ми стали з ними дуже грубі
І сльози схожі на бруньки
Частіше падають з очей
А ми того не помічаєм
Безсонних їхніх тих ночей
Ми дуже часто ображаєм
Вони ж усе для нас зробили
На світ оцей щоб ми з`явились
В дитинстві з нами хто сиділи?
На труднощі ледь ледь дивились
А їм одного слова "люблю"
І серце їх частіше б билось
А ми взамін їх просто губим
І не за те вони молились
Батьки
© Copyright: Александр Раневский -Раскатов, 2014
Свидетельство о публикации №114050703178
Свидетельство о публикации №114050703178
Рецензии