О, ж нко
Дано нести у світ життя.
І називатись гордо: «Мама»,
Своє плекаючи дитя.
Лише тобі, о, жінко, панно,
Родинний вогник берегти.
Своє даруючи кохання,
Проміння ласки й доброти.
Бо, ти, лиш можеш зрозуміти,
Що треба всім чоловікам.
Теплом у холод обігріти,
Відкривши серця свого храм.
Тобі, здавна іще відкрита,
Якась найбільша таїна,
Дива умієш ти творити,
Царівна з казки чарівна.
Свидетельство о публикации №114050607465