Мить натхнення

Приходить вірш стукоче в скроні
Беру перо в свої долоні.
Стрічки лягають на папір,
Немов вода з високих гір.
Тріпоче серденько у мене,
Благословенна мить натхнення.

* * *


Каже матінка доньці:
- Скільки пальців на руці? –
Та сердито супить брови:
- В мене справи термінові,
- Вкрай мені потрібно знати
- Тато, вміє рахувати?


Рецензии