Я боюсь порошиною впасти,
Бо її утолочать углиб
Я боюся безслідно пропасти,
Як мільйони у небі зірниць.
А найкраще – палати, як свічка
Віддаючи все ближнім тепло
Чи шуміти, як бистра ця річка
З живодайним її джерелом.
Щоб із нього всі кволі напились
Вгамувавши і спрагу і біль,
Щоб наснаги набрали і сили
І гріховна не їла їх сіль.
Я боюсь
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2014
Свидетельство о публикации №114050607259
Свидетельство о публикации №114050607259
Рецензии