Mon cher, я знов чекаю Вас,
Ваш голос хочу чути,
У невблаганний ночі час,
Благаю в Вас спокути.
Mon cher, тремтливо кажуть руки,
Що пестили так ніжно Вас,
Немає в світі туги й смути,
Доки життя єднає нас.
Mon cher, не крайте мого серця,
Зі мною серця вже нема…
Ви гляньте у своє віконце,
Напевно там воно кружля.
Mon cher, візьміть його у руки,
Цілунком оживіть, - мій Бог! –
Душа по вінця повна смутком,
Той смуток вип’єм ми удвох.
Mon cher, Ваша біленька кицька,
Повірте, зовсім не п’яна,
Вона п’яніє коли тільки…
Ви поряд… Але Вас нема…
Mon cher
© Copyright: Ларина Шаталова, 2014
Свидетельство о публикации №114050604237
Свидетельство о публикации №114050604237
Рецензии
