Л. Костенко. Я Вами тяжело переболела...

Лина Костенко, украинская поэтесса

(вольный перевод)

Я Вами тяжело переболела.
Все это было бредом или сном.
Любовь подкралась тихо, как Далила,
а ум мой спал, доверчивый Самсон.

Теперь пора прощаться.  Уже день.
На белых  окнах сказки-миражи.
И мы как будем? Как теперь мы будем?
Были родными, стали – чужаки…

Ах, эта сказка дней! Короткая она.
Ах, этот светлый сон! Ушел - и не вернётся!
И этот яркий свет, как дивная весна,
Что в памяти моей навеки остаётся…

Май, 2014г.

(оригінал)

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?! -
такі вже рідні і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
воно лишилось на усе життя.
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=