Обійми мене, сильно-сильно!
Нехай кажуть, що не твоя!
Ти частинка серця моя.
Я без тебе вмираю повільно...
Обійми мене, нехай знають.
Хоч не зовсім, та все ж ти мій!
Найсолодший із всіх поцілунків - твій!
Вони ж права судити мене не мають!
Обійми мене як в останнє!
Хочеш серце бери моє...
Воно і так вже давно твоє!
А ти лиш моє зітхання...
Обійми мене, ніби вмерла!
Ніби більше не вимовлю слова...
От навіщо ця дурна мова?
Якби ж з пам'яті тебе стерла...
Обійми! Обійми! Благаю!
Хочу поруч твоє тепло...
Так як це вже колись було...
Ти теж хочеш цього, я знаю!
Обійми, як тоді, уперше!
Ніби я лиш одна твоя...
Ніби я тоді не втекла...
Через дурість все так завершив!
Обійми...
Хочаб тоді, як ніхто не бачить.
Це для мене багато значить!
Обійми...
23:17
04.05.2014
Для всех нас просто нет!
© Copyright: Ольга Тришина, 2014
Свидетельство о публикации №114050500240
Свидетельство о публикации №114050500240
Рецензии