Як немає щастя-лихо досягло,
Як не маєм смiху,то пiдем в кiно,
Якщо нас не бачиш,може, й вiдступлюсь,
Я сьогоднi поряд, але вже не б`юсь.
Шанс ти мав вже щастя влаштувати,
Але ти не хочеш того зовсiм мати.
Обираєш граблi,замiсть подарунка,
Це вже стиль життя,а не просто думка.
Я б за людину боролась до кiнця,
Але сам ти не схожий на борця .
Я вже i не знаю де вихiд вiднайти,
Сам схотiв упасти,сам i маєш йти.
Вибiр
© Copyright: Анастасия Вороновская, 2014
Свидетельство о публикации №114050409577
Свидетельство о публикации №114050409577
Рецензии