Як мiшурою...
Шукати блиски дальніх берегів,
Йти навмання, розтоптуючи квіти,
Що роздивитись поруч не зумів.
Навіщо в край чужий нести надії
Вхопити щастя прагнучи за хвіст?
На жаль, тобі ніхто там не зрадіє –
Ти ще один опалий жовтий лист,
Що шарудить із сумом під ногами
Аборигенів закордонних міст,
Як мішурою, грають вони з нами,
Міняючи наш колір і наш зміст.
Свидетельство о публикации №114050306281
Анатолий Морнев 28.06.2014 17:54 Заявить о нарушении