Я буду
Подій, що стались не зі мною
Одвічно шанувати біль
Поранених на "полі бою"
Крізь час проносити життя
Що мов невпинна річка в горах
У роздумах про майбуття
Буду вклонятись своїй долі.
Я буду думати про світ
Ілюзій, що навколо мене
Тих сподівань і тих надій
Не відпущу, хоч і даремно.
Долати страх упасти вниз
Туди, де так нікчемно, темно
І підніматись тільки в вись
Буду старанно, навіть вперто!
Я буду забувати всіх
Людей, що ранили до крові
Безмежно боронить "своїх"
Від стежки владної, кривої.
І прожиті прекрасні дні
Ніколи точно не забуду
Я не залишу час в тіні
А далі жити буду, БУДУ!
Свидетельство о публикации №114050204086