Шон Маклех. Слово во тьме

              Шон Маклех.

             СЛОВО ВО ТЬМЕ.

       Глеб Ходорковский(перевод).


               "Mane fakto,sicut caligo surgens
                egressus abiit in desertum locum
                ibique orabat-"
                (Evangelium sekundum  Marcum.1.35)*)


       Там тьма.
       Такая, что хоть выколи глаза -
       Так беспросветно.

       И эта тьма, нависший этот мОрок,
       Там, далеко внизу,где в чаще городов
       Заснул народ и спит ЕршалаИм.
       Солдаты, фарисеи и пророки
       заснули все и спит торговый люд,
       Но есть молитва и слова и годы,
        которыми идти, и собирать,
        в лукошко невозможного среди
        неверующих, в душах у которых
        зло щедрый собирает урожай.
        А  нам идти, идти,нам вера так нужна,
        Нам надо жить и сохранить наш край
        всё отстоять и свой кусочек неба
        сквозь сердце пронести бы в с в о й вирай
        нетронутым...
                Но только нынче - ночь.
        И псы и зло.И слово и молитва.
        И горе и страданье - только тло**).
        А слово правды - наше ремесло.
               
             "А под утро, когда сгустилась тьма,усталый, Он вышел пошёл в безлюдное место и там молился."
                (Евангелие от Святого  Марка. 1. 35.)
               
                **)Тло(укр) - фон.

               *              *              *


             Слово серед тьми


               Шон Маклех
      

                «Mane facto, sicut caligo surgens
                egressus abiit in desertum locum,
                ibique orabat.»
                (Evangelium secundum Marcum. 1.35).**)

Там тьма.
Так безпросвітно, що аж коле око
Ця темнота, цей морок навісний
Десь там внизу у хащах міст далеко
Заснув народ і спить Єршалаїм,
Поснули і солдати, й фарисеї, і пророки
Заснув торговий кишеньковий люд,
Та є молитва, є слова і роки
Якими йти, які збирати тут
У кошик неможливого, серед зневіри,
Де ненависть збирає в душах урожай,
Нам йти і йти, нам дуже віри треба,
Нам треба жити, зберегти свій край,
І вистояти і шматочок неба
Нести у серці в свій – незайманий вирай.
Наразі ніч. Наразі пси і зло,
Наразі тільки слово і молитва,
Наразі горе і страждання – тло,
І слово правди – наше ремесло.

* - «А над ранок, як дуже темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.» (Євангелія від святого Марка. 1.35.) (лат.)


© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №114030211371