Музика, напевно, врятує мене вже завтра,
Хитатиме двері, що не зачинили.
Хіба ж твоя посмішка того не варта?
Хвилини змінили...
Дзвоном бджолиного льоту крізь коло квітів,
У місті кожен куток просякнутий.
Я твої скроні шукаю, такі непомітні,
Бермудський трикутник...
Можливо завтра в якомусь усім повсякденному ритмі,
Тримаючись міцно за хмари дощу та смогу,
Ранковий всесвіт, заспаний й неумитий,
Надасть нам змогу...
Подяка
© Copyright: Налоксон Максимович, 2014
Свидетельство о публикации №114050103177
Свидетельство о публикации №114050103177
Рецензии