Емоційні перепони і нестача почуттів,
Безкінечні забобони, хворі нерви, сльози, біль,
Необізнані страждання, не важливість жодних слів –
Так потроху я вмирала, вже без дії та надій…
Але небо не залишить свою доню, знала я.
Стільки років протримавшись, відпустилась тятива!
Найстрімкішою стрілою доля влучила у ціль!
І пізнав тебе, шепочу: «Так! Нарешті! Так! Ти свій!»
Всесвіт бавить нас з тобою кожен день та кожну мить.
І не страшно, що так швидко наші душі спроміглись
Поєднатися в єдине безкінечне сяйво снів,
Вражень, посмішок, емоцій, ступенів, ідей та дій.
І не страшно бути поруч і радіти серцем всім.
Просто наше щастя знало скільки йти до нас годин.
Емоцiйнi перепони...
© Copyright: Тэта Браян, 2014
Свидетельство о публикации №114043007124
Свидетельство о публикации №114043007124
Рецензии