Якщо тебе колись не стане, я полечу птахом у небо,
Туди, де ніхто не дістане і не кине каміння у мене.
Я розправлю свої крила, аби відшукати твою душу,
Нехай я їх трішки обпалила, та летіти за тобою далі мушу.
Якщо спітніють раптом хмари і виллють всю свою вологу,
Я не залишу свого шляху і продовжу цю дорогу.
Я буду ввись летіти, навіть якщо буде -100,
Якби я тільки знала, що ти десь є хоч й високо.
Мені з тобою досить добре, і ти мій ангел на землі,
Тому не бійся я з тобою, аж доки ми удвох живі!
Кошова М.М.
23.04.2014
Якщо тебе колись не стане
© Copyright: Марина Кошевая, 2014
Свидетельство о публикации №114043000164
Свидетельство о публикации №114043000164
Рецензии
