Лютий

Цей Лютий змінив нас
Проковтаним сяйвом.
Неначе то Сонце,
Що мало б дарити любов,
Приникло за гілки.
І люди скажені
У темному лісі,
Як завжди, віками,
Губилися знов.

Весна не прийшла-не треба радіти:
Не Сонце на небі,
Не небо в очах.
Лиш холод зжирає майбутнє,
І тебе...
Лиш падають краплі,
Згорає свіча

Свіча за країну,
Що стала родною,
Хоч завжди Росію я обіймав,
Свіча за того, хто в потімках встояв,
За честь споконвічну  від страху не впав

У в'язкому бруді знайшли ви високе,
Но бруд не відступить, ні...
Зламай ти ту стіну, моя чорноока
На радість невмерлій весні

Моя Україна-спини ти Росію,
Що теж буде вічно моя-
Заради Свободи, що вилилась в мрію
Планети під назвой Земля

На тебе надія всієй планети
І новий Майдан-то страх
Для всіх, хто хотів зберегти ти тенета
Бродити в зручніших потьмах

Свобода-це виклик, не кожен і здатний,
Але ви спроможні знов
Нести усім слабим вогонь благодатний
Усім, хто хоч вірить в Любов.