Блакитне небо, яскраве сяяння зірок,
Хитаючися сірий дим малює місяць,
Лунає дзвін великих і малих річок,
І вітер шепче істину сердець щомиті.
Ніколи я не бачив більшого кохання,
Ніж те, що запалало у моїй груді,
Це щось величніше, ніж почуття,
Це все життя, це ти і я в єдиній хвилі.
Візьми мене за руки, подивись у вічі,
Побачиш ти там глибину тих почуттів,
Яких ти розпалила у моєму серці,
І зрозумієш те, наскільки сильно,
Полюбив.
Ніхто, напевно не полюбить так, як ти,
Ніщо не зробить більш мене щасливим,
Ти краща в світи, бо любов моя — це ти,
Це ті моменти, що нам ніколи не забути.
Кохай мене, кохай усе життя,
Як я кохати буду до останнього моменту,
До подиху останнього, серцебиття,
Люблю тебе ...
"Присвячується Марічці"
Кохай
© Copyright: Морфей, 2014
Свидетельство о публикации №114042509309
Свидетельство о публикации №114042509309
Рецензии