Вітер помінявся на північний,
Холодом повіяла весна...
Думала - коханий, а не стрічний...
Як я помилитись так могла?
Та у світі цім ніщо не вічне:
Зиму завжди змінює весна...
Жаль, що став ти випадковим стрічним,
Думала - коханий...та - дарма...
Нащо моє серце покалічив?
Я ж для тебе в світі цім жила,
Душу віддала - ти ж - поневічив,
Залишилось, тільки що, зола...
Вітер помінявся на північний...
Хай він донесе тобі слова:
За довіру, Випадковий Стрічний,
Я розрахувалася зповна...
Сонце заховалось...Вітер свище...
Вже не відчуваю чи й живу...
Я сижу на нашім попелищі
І одна розвіюю золу...
Пiвнiчний вiтер...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114042508206
Свидетельство о публикации №114042508206
Рецензии