Тяжкі удари долі ми приймаєм.
І часто гнемсь, як виноградная лоза
Згинається під гронами вина.
Та доля нам судилася іна.
Ми маєм вистоять, відкинуть почуття,
Забути про образи амбіційні
І знов поринути в роботу до кінця.
Щоб не носити більше нам ярма.
І не просити в Бога каяття
За те, що діями своїми не зуміли
Відстояти свободу до кінця...
Свобода
© Copyright: Владимир Лисаченко, 2014
Свидетельство о публикации №114042507439
Свидетельство о публикации №114042507439
Рецензии