Черешня вже пооблітала...
Чи то наснилося мені,
Що ти під нею знов чекала,
Як в ті далекі світлі дні.
Неначе нині- біля мене,
Я чую дотик ніжних рук,
Чи сон,чи дійсність незбагнена-
Нема ні часу,ні розлук.
Шепоче листя мені стиха,
Ім"я,що рідне назавжди,
Немов не було того лиха,
Що в серці лишило сліди.
Тривожить пам"ять мою душу,
Неспокій й досі не стиха...
Далеких літ кохання ношу,
І щастя ніжно обІйма.
1997.
Спомин. укр
© Copyright: Иван Грицик, 2014
Свидетельство о публикации №114042008996
Свидетельство о публикации №114042008996
Рецензии