Неповторний подвиг

Вдивляюся в небо я синє,
І бігом хмаринок милуюсь
До Бога з душі пісня лине:
Я радості цій не дивуюсь!

Це небо  ясне і прозоре
По милості Бог здарував.
Та здавлює серце те горе,
Коли на хресті Божий Син помирав…

І небо тоді потемніло,
І сонце сховалось в імлі,
Коли  люд увесь скаженіло
Свавілля творив на  землі

Схопили Того, чию славу
І небо вмістить не могло!
Глумилися, глузували,
На шмаття подерли одежу Його..

І руки святі ті пробили,
В житті що творили добро!
Все тіло ломило. Боліло,
Ще й списом пробили ребро…

І падала кров ця святая
В пилюку  Голгофи- гори…
Де взяти оте розуміння
Любові святої, її глибини?!

Невинно страждав, прийняв муки,
Гріхи на хресті розіп`яв,
Там смерть Він здолав у розпуці…
І владу  у  пекла Він  взяв!
 
На муки  пішов добровільно
І Господу тим догодив…
Ти хрест той  Голгофський постійно
У серці  своїм  бережи...


Рецензии
За нас Він, Невинний, страждав. Саша, чудовий вірш. Виправіть, будь ласка, описку"подерди".
З повагою Наталія.

Наталья Светлая 7   24.04.2016 16:42     Заявить о нарушении
Дякую, пані Наталю!

Саша Моисеенко   25.06.2016 01:37   Заявить о нарушении