Був дощ учора звечора й до рання,
Він по даху ламбаду тупотів.
Цей дощ був романтичним, як кохання,
І був шалений у дощу мотив.
Ти день прийдешній, сонячний, погожий,
З твоїх очей п’є небо голубінь.
Ти навіть чимсь на Долю мою схожий,
І стою й мовчу від потрясінь.
О, сумніви – незвані протиріччя!
В капкани ловлять мрії та думки.
Але ж колись, в забутому сторіччі
Не відпускав моєї ти руки.
Чи дежавю, чи сон такий реальний,
Але якась магічність в цьому є:
Мого життя ти шторм дев’ятибальний
Після якого тиша настає…
Ти
© Copyright: Лала Цукерман, 2014
Свидетельство о публикации №114041803139
Свидетельство о публикации №114041803139
Рецензии