Вже нахнюплені хмари закрили світило,
Мов не ніч навкруги та вкрай темно мені.
Заходився збирати розтрощені крила,
Не літати віднині в промінні деннім.
Десь лунало терпіння невиразним звуком,
Не розчути у нім всюдисущу печаль.
Хтось відверто хотів пересилити муки
Та весь час догорала стремління свіча.
Повертайся, химеро, в своє задзеркалля,
Досить світ віддавати на страту рокам.
Хай біжить відголоском у морок провалля
Вочевидь не істота, а мара з-під брам.
У знедолених снах розкривалася мрія
І несла, мов на хвилях, зраділу весну.
Залишала на ранок дух хижого змія,
Що вертів як хотів, опускаючи в нурт.
12:50, 17.04.2014 рік.
Зображення: http://nepovtorimosti.ru/zazerkale-budte-ostorozhnyi/
Задзеркалля
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2014
Свидетельство о публикации №114041708819
Свидетельство о публикации №114041708819
Рецензии
Очень интересно у Вас, Юрий!
И НА РУССКОМ, И НА УКРАИНСКОМ!!!
Предлагаю Вам http://www.stihi.ru/2013/04/24/7485
С добрыми пожеланиями,
Екатерина Сидорова1 06.05.2014 10:42 • Заявить о нарушении
И НА РУССКОМ, И НА УКРАИНСКОМ!!!
Предлагаю Вам http://www.stihi.ru/2013/04/24/7485
С добрыми пожеланиями,
Екатерина Сидорова1 06.05.2014 10:42 • Заявить о нарушении
Благодарю за отклик!! Тепла Вам весеннего и удачи! К Вам обязательно зайду! Юрий!
Прокопенко Юрий 06.05.2014 10:51 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 06.05.2014 10:51 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.