Засвітило сонце за вікном, в душі,
Зник мій сум, пішов разом із мрякою.
Все змили теплі весняні дощі.
І сльози ті, якими я не плакала,
Не капають додолу, не стікають,
Бо очі сяють, сліплять перехожих.
І я до тебе від усіх тікаю,
Бо наодинці дихати не можу.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.