Прости мені, мій змучений народе,
що я мовчу,
дозволь мені мовчать,
бо ж сієш-сієш, а воно не сходить,
і тільки змії кубляться й сичать.
Ліна Костенко
Словами-зернами,
Віршами-болями
На струнах серденька
Піснями-долями
Ви в мені сходили,
Мене заводили,
Літали римами,
Спливали водами,
Бо ключ підібрано,
Вже код розгадано,
Наріжним каменем
Навік покладено.
..Нехай не кожен зміг
Вогонь роздмухати -
Не в кожної душі
Є вуха слухати.
06.04.2014
ЛВ К-ко
© Copyright: Татьяна Бонд, 2014
Свидетельство о публикации №114041505304
Свидетельство о публикации №114041505304
Рецензии
