Небесні вітрила спустилися вниз,
Земелька укрилася, ніби у хмиз,
Чудесні зірки загорілись в блакить,
Далеко здіймалася сонячна мить.
Нічною зорею світилась вода,
Чеканням людським забарилась біда,
Дорога життєва блукала в степу,
На річці береза гукала вербу.
В липневу годину настали жнива,
По полі дзвеніла зелена трава,
А місяць кружлявся, не знаючи болю,
Це тільки буває на літньому полі.
На литньому поли
© Copyright: Анет Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114041504943
Свидетельство о публикации №114041504943
Рецензии