Роки проходять дуже швидко,
не встигнеш їх усіх згадати,
летять кудись вони так стрімко,
і не вертаються до хати.
Життя іде, а ми тривожимо,
не віриться, що це із нами,
сльоза пливе, як у негожі,
і чуються рядки з словами.
Чому настало це тепер ось?
Запитую себе я часто,
і знаю я чому це сталось,
бо гріх в саду був розпочатий.
У Біблії Святій писалось,
чекайте суду люд від Бога,
не раз в письмі те повторялось,
збіжать роки, як та тривога.
Роки
© Copyright: Анет Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114041402952
Свидетельство о публикации №114041402952
Рецензии