Кожен вечір перед сном мріє козаченько,
Щоби тещу чорт відніс кудись далеченько!
Згадує свою розмову з тещою Артемій,
Ніяких не закінчила вона академій!
Та поради всім дає, всіх вона повчає:
«Молодь вже пішла не та!»,- зятю докучає,
«На могилу до рідні роками не ходять,
При житті не цінували, земля ж таких родить!»
Та Артемій каже їй: «Будьте об’єктивні:
Навіть після смерті наші узи нерозривні !
Я ходитиме до вас кожний місяць буду,
І не за що, люба мамо, про вас не забуду!
Гарний пам’ятник поставлю, не дам нудьгувати,
Ваше фото всякий раз буду цілувати!
Принесу я квіти вам, пом’яну гарненько.
Та коли ж цей час прийде, моя солоденька?!»
(4.10.2013р.)
Турботливий зять
© Copyright: Лана Шульга, 2014
Свидетельство о публикации №114041305177
Свидетельство о публикации №114041305177
Рецензии