Полотно

Я тримаю в руках
Полотняну сорочку,
Квіточки вишиття
Яскравіють в рядочках.

Цю сорочку колись
Прабабуся носила,
Святу пісню життя
Ниточками творила.

Ниточки з коноплі
Для сорочки сукАла,
Полотно невмируще
Під лампадкою ткала.

В візерунках живе
І любов, і надія…
Чому ж я гаптувати
Так чудово не вмію?

Притулю до душі
Полотняну сорочку –
Прабабусю побачу
У вишневім садочку.

І побачу, як сон,
Таїну вечорову,
Коли голка снує
Диво-рай кольоровий!

Мерехтять зірочкИ,
У століттях витають…
Полотно зніме біль
І зажуру розрає.

2006


Рецензии