Зорi

Зорі ясні над країной вставали.
Зачервоніли багрянцем лани.
Всім українцям вони показали,
Хто є наспрвді московські пани.

І прокидався зневолений люд,
Наче сліпа прозріває людина.
Бачили правду і бачили бруд.
Ось і настала звільнитись година!

Встала країна, розправила крила,
Силу свою показала врагу.
Кайдани зірвала, очі відкрила.
Щоб подивитись на себе нагу.

Скільки її вороги грабували!
Хліба забрали останні шматки.
Скільки синів і дочок повбивали.
Їй же залишили рвані латки.

Та все одно не змогли їх гармати
Вбити у серці вільні думки!
Люди нарешті змогли поламати,
Темниці своєї залізні замки.

Гірко й тепер Україна страждає.
Тіло кривавить хвороба важка.
Та воля народу її подолає!
Хоч це і буде праця тяжка.


Рецензии