Д. С.
Благаю, з’явися мені, з’явися!
На очі, на душу, на серце й нюх.
Не песть, не цілуй і не заколисуй –
З’явися, надай моїй думці рух!
Невже так і гублять сліди у лісі
(Чи в місті невизначених шляхів)?
Я мала так мало – розмиті риси
Лиця та ще трохи непевних слів…
Невже так і гублять навіки вічні,
Хоч те ж все навколо і ми все ті ж?..
З’явися у натовпі хоч обличчям
На кілька секунд чи на кілька днів!..
Або не з’являйся, але – усюди:
У думці, у слові, у снах моїх.
Я, Сонячний Хлопчику, вже не буду
Такою, як в той мерехтливий сніг.
12.04.14
Сонячному Хлопчику
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2014
Свидетельство о публикации №114041210488
Свидетельство о публикации №114041210488
Рецензии
