Кума-ледащиця

Забагнулося кумі
Шастанути по селі.
Піду може… решето
І пішла кума в село.

Тут і там кума ходила
Про те-сеє говорила.
Може… сито-решето
Й обійшла усе село.

Цілий день вона ходила
Решета кума просила,
Чи то сита, що вже буде,
Що позичать добрі люди.

Та біда її спіткала,
Що просила забувала.
Йшла від хати і до хати
Язика лишень чесати.

А під вечір повернулась,
Біля хати ще мотнулась,
Постояла час, мов пень,
І минув для куми день.

Люди в полі – кума дома.
В неї вдача, знай, така
Замість клопоту-роботи
Начесала язика.


Рецензии