До берегiв

Веснянкою дзюркоче
З-під снігу вже струмок,
А скільки ще у мене
Не здійснених думок.
До них тепло все ж дійде
Й вони з гір потечуть,
Ось тільки сніжок зійде
Й в пелюстках розцвітуть.

Думки, думки, що зерня
Кільчаться навесні,
Тріпочуться в щодення,
Неспокій в них мені.
То сон якийсь вірветься,
То місяць у вікні
З зірками обійметься,
Гніздиться в голові.

Та що було б … подумав,
Щоб враз я їх згубив,
Зажало б мене горе,
Без них і дня не жив.
А так у них просторо,
Й глибинь що всіх морів
Свіжить мене здорово,
Пливу до берегів.

Хвилясте поки море,
Та сили весняні
Долають всі простори,
Їх береги видні.
Веснянкою дзюркоче
З-під снігу вже струмок,
Думками все хлюпоче
У кольорах квіток.


Рецензии