Старенька вчителька

                «Коли на раду тиху, на розмову,
                Коли ми зійдемося знову
                На сій зубоженій землі?
                Ніколи, братія, ніколи
                З Дніпра укупі не п’ємо!»
               
                Т.Г.Шевченко.

Старенька вчителька української мови
Подарувала твори Кобзаря –
Його поезія свята висповіда
Тяжкую долю нашого народу!

Сучасний час швидить-міняє
Усе навколо без жалю,
І нашу мову чарівну!
Все на долляри виміряє.

І знову брат братові докоряє –
Хто перший розв’язав війну?
Хто дужче любить милу сторону?
Хто краще їй на вірність присягає?

Як заберуться геть маріонетки –
То запанує на Вкраїні мир!
Годує хлібом голубів
Старенька вчителька у дворі бібліотеки...

                10.IV.2014р.
Іволга Ольга Федорівна навчала нас /вже сорок років тому!/ щиро любити рідну мову і свій рідний край! Сьогодні я випадково зустрів її у дворі бібліотеки, і вона впізнала мене відразу, хоча і хворіє після інсульту. Ми повинні бути щиро вдячними нашим учителям.