Не я...

Коли за обрій сонце сяде,
Коли насниться щось сумне,
Вийди, поглянь на зорепади –
У сердце спогадом прийде
Забуте літо чарівне.

               * Не я, а місяченько ясний
                Тебе невтомно вигляда.
                Не я - в обійми вечір літній
                Тебе легенько пригорта.      
                Не я - то вітерець ласкавий
                Тобі шепоче зізнання слова,
                Цілує ніжно у вуста.

Ніщо не стане на заваді,
В минуле стежка приведе –
Невтомно соловей в леваді
Коханій пісеньку веде,
Дарує серденько своє.

                * Не я, а місяченько ясний...

Безжально мені душу крає
Кохання дивовижний спів...
Невпинно час тече-спливає –
Тобі співати так не смів,
І своє сердце не відкрив.

                * Не я, а місяченько ясний...

Летять літа мов лебедята,
Серденько сохне від журби,
Колись – щасливі молодята...
Сьогодні – сизі голубки,
Але ж – то зовсім і не ми.

                * Не я, а місяченько ясний...

Зірковий цвіт теж опадає,
Печаль солодка на душі.
Гірким коханнячко буває!
Чому ж так сталося скажи -
Не я у парі і не ти?

                * Не я, а місяченько ясний
                Тебе невтомно вигляда.
                Не я - в обійми вечір літній
                Тебе легенько пригорта.
                Не я - то вітерець ласкавий
                Тобі шепоче зізнання слова,
                Цілує ніжно у вуста.    
               
                9.IV.2014р.