Я-Азiя

Замиготіли крихти зернят-зірок,
Злетіти може хочуть до долонь?
Чому ж я від чудових осторонь,
А там,де небо плаче бідне,сіре?..

Чому ж я у долонях грію попіл
З багаття,що згоріло все до тла?..
Нема мені пристання і житла
І звір-Зевес несе мене-Європу.

Куди?..Кохати?На Олімп?Парнас?
Я-Азія!Віддай мене на милість,
У мене є любимий мій і милий,
Мій Українець,мирний мій Панас...

І зорі засівають мої сни,
Жагу мою,живу мою Надію,
Що мною в снах і явно володіє.
І Слово з вуст зійде,як з борозни.

9.4.14.


Рецензии
Очень красиво, душевно, напевно!

Творческих удач!-Варвара Цвей.

Варвара Цвей   17.04.2017 14:55     Заявить о нарушении
Варвара,искренне--благодарю!

Панночка Ес   21.04.2017 13:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.