залишу твої слова на потім,
гіркота ще не осіла поки,
в мені вирує супротив
так написали колись пророки,
розіп'яли не тих людей,
змусь мене шкодувати,
що як не буде більше вістей
і речей, котрі можна продати .
я замалюю всі помилкові рими
і змушу розпочати з початку,
коли ми станемо сміливими
знімемо на околиці кімнатку,
там проходило пів світу,
а ми не помітимо чужих слідів
кераміка часів палеоліту,
протяги від буйних вітрів,
пластинка за пластинкою, джаз
тіло в холодних руках,
спати й не спати водночас,
три чашки кави в зернах,
годинник пробив вже опівніч,
прокинуться зорі на стелі
на самоті, як завжди віч-на-віч,
ми дивимось в очі погибелі .
***
© Copyright: Виктория Лисовская, 2014
Свидетельство о публикации №114040700941
Свидетельство о публикации №114040700941
Рецензии