В полон полину полонини
І стану на поклон в колінах,
Посеред кола кольорових
Рослин на полі світанковім.
Вдихну я розквіт трав зелених,
Змалюю роздріб крапу пензлем,
І ці туманні ранні роси
Сховаю в довгому волоссі.
Долоні, змочені водою,
І скроні, змучені тобою,
Відчують безтурботну волю,
Яку не зраджують від болю.
Ти знаєш, що на полонині
Гаряче серце тихне й стигне,
Ми не зустрінемось, коханко,
Світанки тут – мої світанки!
4-04-2014 В. Пригорницький
Свидетельство о публикации №114040603472