Сум восени

Повіяло осінню. В пам'яті сумно…
Накрапало в спогадах сірим дощем.
Я в синєє небо вдивляюсь бездумно,
Воно ж мовчки сіє в душі тихий щем…
Запахло печалями, вечірньо-серпневими,
Ніхто не посміє тривожить твій плач.
Ступаєш між сонними в парку деревами,
Що зле ти згадаєш, усе всім пробач.


Рецензии