Як тихо кричимо про неважливе,
як голосно промовчимо про головне…
Життя іде – щасливе й нещасливе,
нам доля скаже бути з ким і де…
Знайде у тьмі нічній все те, від чого ми
ховалися, втікали, утікали – не втекли.
Мине тихенько, не спита нікого
усе, що трепетно і свято берегли…
Нам доля скаже
© Copyright: Тата Глухова, 2014
Свидетельство о публикации №114040310956
Свидетельство о публикации №114040310956
Рецензии