На місто опускається туман,
І сутінки вечірні наступили.
Той столик, недочитаний роман,
І чашка кави - ми її любили...
Потроху вже вмикають ліхтарі -
Безмовні охоронці старих вулиць.
Подекуди видніють димарі -
Неначе у минуле повернулись.
А на балконі запах літа, красота,
І теплий дрібний дощик накрапає.
Здавалося б, щаслива й радісна пора.
Тільки тебе зі мною вже немає.
Спогад
© Copyright: Тата Глухова, 2014
Свидетельство о публикации №114040310857
Свидетельство о публикации №114040310857
Рецензии