На старому вокзалі забутого Богом міста
Він чекав на свій потяг, як сектант чекає Спасителя.
Мабуть, тут просто стало занадто тісно,
Тісно жити і навіть мислити.
На старому вокзалі, де тіні снують примарами,
Вона ховалася від холодних протягів,
А десь там, де дорога цілує хмари,
Її чекає останній потяг.
На старому вокзалі між тисяч безликих обазів
Вони ніхто і ніким не стануть в майбутньому.
Але серед безглуздих думок і домислів
Щасливі по-своєму. Самобутньо...
Він не знає її обличчя, а вона - його голосу,
Та в кишенях квитки на сусідні крісла.
Відправка - "Дитинство". Прибуття - "Молодість".
На старому вокзалі забутого Богом міста.
Дитинство-Молод сть
© Copyright: Роман Иванина, 2014
Свидетельство о публикации №114040205067
Свидетельство о публикации №114040205067
Рецензии