Боляче ,немов щось обірвалось,
Так німотно й холодно мовчить.
Солоно сльозою відізвалось,
Щось таке,що вже не відмолить
Боляче. Рубці порвались знову,
Звуть ніяк, і ніби я ніхто,
Мов осколком льоду закололо,
Серце птахом у розбите скло.
В горлі, як окалина пекуча…
Серед всіх, і все- таки одна.
Боляче врізається у душу
Чорним злом обірвана струна.
***
© Copyright: Татьяна Шугар -Благодарна, 2014
Свидетельство о публикации №114040109453
Свидетельство о публикации №114040109453
Рецензии