Розум ння крих тного Всесв ту за 20 секунд укр

От уяви собі,друже(сумніваюся,що зможеш навіть уявити),ти приходиш туди у піднесеному настрої,з надією на краще і бачиш ВСІ ці пики...пихаті індики дивляться на тебе зі злобою і пересторогою, в очікуванні твоєї зради!...ти йдеш далі і вони,від самих молодих індичат до найстаріших "поважних" індиків втуплюються своїми очима,розглядаючи тебе від маківки до п'ят.Ти не розумієш,що діється,але надієшся на те,що твої теперішні думки є помилковими.
...І от..друже,ти сідаєш,починаєш роздумувати над життям суспільства,історією,видатними особистостями,і навіть над тим,як назвати якусь дурнувати статтю в якійсь дурнуватій енциклопедії...а в голову,друже,йде лише одне:"Ну скільки можна?! Де ви знайшлися?! Невже(?!),невже немає нормальних,розумних особистостей,які обходитимуться без Wi-Fi,Internet,SMS та і навіть простих записів ???!!!"
Ти виходиш,відчуваєш лише щастя,захопленість і те,що так рідко бурхає,ніби море,в твоїй душі;а там,де проходить час довше і дає можливість подумати над їхніми сценічними образами,ти починаєш думати про свій..і отого хлопця у вікні(він мене зараз зрозуміє[правда ж?))])...
І що ж виходить з цих роздумів про образи?! Ми(я і він) прості діти Почуттів, Віри, Правди, Надії, Любові..., а хто ж вони тоді?! хто їх такими виховав?! невже їхні батьки-індики?!!!....і "об этом история умалкивает",а чому?!..ніхто не знає...

От і Я,Друже,хочу,щоб Ти став такими як МИ,а не як ВОНИ...бо мені прийдеться й про Тебе думати..думати,який Ти бридотний!