Село в степу

До тебе б,  Мазурово,  я,
Село, в котрім родився,
Отак, без втоми йшов щодня
І в ноги поклонився.

Тобі, мов матері своїй,
Котра мене зростила,
Де був найперший подих мій,
Де зачиналась сила.

Щоб згодом вчитись і рости,
Трудом своїм невтомним.
Людям, щоб користь принести,
Щоб бути вікопомним.

І завжди, скрізь, де б я не був,
Тебе я пам’ятаю.
Село, як матінку свою,
Я в думці обіймаю.

І в думці день у день іду
В село, що при дорозі,
Де Буг з Синявою злились
В пахучім верболозі.

Тобі, мов матері своїй,
Сказати хочу слово,
Для мене ти рідніше всіх
Моє ти, Мазурово!!!


Рецензии