Не йди.
Почуй мене.
Ніколи ще так не хотіла,
Щоб ти був тут, весною,
Читав вірші, співав зі мною.
Не йди.
Відчуй мене.
Я народила матерів, героїв,
Дітей з не зламаною волею,
Солдатів, музикантів, лікарів,
Тебе я народила.
Я плачу.
Скажи мені,
Чому ти віддаляєшся від мене?
Чому у серці холодно і сніг,
В думках лиш злива і незгода,
В руках пістоль і триколор?
Чому так розкидаєшся ти мною?
Не йди.
Мій рідний сину,
Я хочу бути, жити і радіти,
Сміятися, цвісти і гомоніти,
Всю силу віддавати й не жаліти,
Що ти мій син, мій син єдиний.
Не позбавляйся Батьківщини!
Не йди…
(30.03.2014)
Не позбавляйся Батьк вщини
© Copyright: Константин Кондратюк, 2014
Свидетельство о публикации №114033011053
Свидетельство о публикации №114033011053
Рецензии