І, здавалося б, – сонце... Тепло. Не тремтіть.
А мені почувалося зимно.
Просто ти поправляла волосся... Це мить,
а на мене вже – хвиля нестримна.
Це від неба – рука променева твоя.
І волосся – мов промені з неба.
Озирнулась... Очей не приховував я.
І тепер і зізнання не треба...
Зимна мить
© Copyright: Миклош Форма, 2014
Свидетельство о публикации №114032903106
Свидетельство о публикации №114032903106
Рецензии