Осiнне кохання
Шумлять листопадами роки незвані,
І нас безпорадність пройма.
Та раптом – кохання, п’янке і жадане,
Нам доля дарує сама.
Осіннє кохання, ти – квітка бажання,
Ти – піснею сивой пори.
Осіннє кохання, осіннє кохання,
Незгасно ти в серці гори.
Пустило коріння кохання осіннє
Назло пересудам людським.
Кохання осіннє, ми в тому не винні,
Що ти нам дісталось таким.
З тобою так легко, так хороше стало,
Лиш думка турбує одна:
Тепер нам і вічності буде замало,
Щоб насолодитись сповна.
Осіннє кохання, ти – квітка бажання,
Ти – піснею сивой пори.
Осіннє кохання, осіннє кохання,
Незгасно ти в серці гори.
---
P.S. По задумці це мала б бути пісня,
та тяму нема написати музику.
Свидетельство о публикации №114032802355
Серез 25.04.2014 22:59 Заявить о нарушении
дедушка-композитор не вдохновился ими.
Был бы рад, если бы кого-то они
заинтересовали. Может у Вас есть варианты?
Буду только благодарен помощи.
Искренне, -
Анатолий Павленко 26.04.2014 11:46 Заявить о нарушении
Серез 26.04.2014 12:07 Заявить о нарушении