То ж бiйтесь Бога, бiса супостати

На сонячних кларнетах весни й миру,
Впліталась  радість  у   дитячі сни.
Для  них співала колискову Україна,
А Крим закінчив голосом війни.

Не грім з Росії, озброєні солдати…
Гриміли постріли на морі, на землі.
Русь Київська   Московській Русі мати,
А воякам дві сторони межі.

Прийшли з Москви  по здобич України,
Здобутки й землю Криму одібрать.
І вже московські цілять  рідним в спину,
Немов славен слов’янину не брат..

То ж бійтесь Бога, біса супостати,
Невже земля схибнулася с коліс?!..
Невже вас для війни родила мати,
Щоб бачити на старості в труні?!..

Невже весняні сонячні кларнети,
Вам  чути краще в траурних вінках?..
Одумайтесь!!! – щоб в долях ваших злети,
Не гризли вашу совість у гріхах!


Рецензии