8. На что же уповать?

Смятение души. Духовная простуда.
Горчит полынь-трава... Разбитых пазлов груда.
Картинку не собрать – цветет на флаге лживость.
На что же уповать: на кару или милость?

Подвал или чердак? Ручей или болото?
Смирению – позор! Сизиф, кончай работу!
Заклятые враги – в былом родные братья...
Нож в спину или мир? Фальшивые объятья...

Земной весенний рай истоптан сапогами...
Кто мог предугадать, что ЭТО БУДЕТ С НАМИ?!

                22 марта 2014 года





НАДІЯТИСЬ НА ЩО?

Сум'ятиця душі. Мій дух зазнав застуду.
Гірчить полин-трава… Розбитих пазлів груда.
Картинку не збереш – на прапорі брехливість.
Надіятись на що: на кару чи на милість?
Горище чи підвал? Струмочок чи болото?
Сумирності – ганьба! Сізіфе, кинь роботу!
В ворожість перейшло братерство монолітне…
Чи в спину ніж, чи мир? В обіймах фальш помітна…
Земний весняний рай ущент розбитий хамом…
Хто міг передректи, що ТРАПИТЬСЯ ЦЕ З НАМИ?!
________________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна

                4 сентября 2018 года